Переліки заборонених програмних продуктів і засобів інформатизації затверджуватимуться Кабінетом Міністрів України.

Держспецзв’язок відповідатиме за ведення таких списків, а Служба безпеки України та Національний банк зможуть подавати пропозиції щодо включення або виключення окремих продуктів.

Передбачено перехідний період до 1 січня 2030 року, протягом якого державні органи, підприємства критичної інфраструктури, фінансові установи та інші суб’єкти зможуть повністю відмовитися від використання «ворожого» ПЗ.

🔹 Законопроєкт має на меті зафіксувати в законодавстві заборону використання програмних продуктів та засобів інформатизації, які можуть діяти в інтересах держав-агресора або становити загрозу національній безпеці.

🔹 Визначаються поняття «ворожий програмний продукт» та «ворожий засіб інформатизації», а також критерії, за якими програмне забезпечення може бути класифіковане як «вороже» (наприклад, за походженням розробника чи власника, приналежністю до санкційних списків тощо).

🔹 Відповідні переліки заборонених програм і обладнання затверджуватимуться Урядом, а веденням таких списків займатиметься Держспецзв’язок.

🔹 СБУ та Національний банк матимуть право подавати пропозиції щодо включення чи виключення програм із списку заборонених відповідно до сфер своєї компетенції.

🔹 Передбачено поступове виведення «ворожих» продуктів з використання до 1 січня 2030 року.

🔹 За порушення вимог про заборону — фінансові санкції у вигляді 2 % від загального річного обороту суб’єкта господарювання.

Прийняття законопроєкту №13505/П створить нові зобов’язання для українських компаній. Ігнорування вимог може мати як фінансові, так і репутаційні ризики.

Фінансові втрати.

За використання або розповсюдження забороненого ПЗ передбачено штраф у розмірі 2 % від річного обороту підприємства. Для середнього чи великого бізнесу це може сягати сотень тисяч або навіть мільйонів гривень.

Втрати доступу до державних тендерів і партнерств.

Компанії, які продовжуватимуть працювати з «ворожими» програмними продуктами, ризикують бути відстороненими від участі у публічних закупівлях або спільних проєктах з державними структурами та міжнародними організаціями.

Кібератаки та витік даних.

Використання програмного забезпечення з непрозорим походженням збільшує ризики несанкціонованого доступу до даних, компрометації бізнес-процесів та блокування операцій.

Репутаційні збитки.

Порушення законодавства у сфері інформаційної безпеки може призвести до втрати довіри з боку клієнтів, партнерів і банків. У період посилення контролю такі інциденти стають публічними.

Витрати на екстрену заміну ПЗ.

Після офіційного набрання чинності закону компанії, що не підготуються заздалегідь, будуть змушені терміново мігрувати на нові системи, що збільшить витрати та створить ризики простоїв.

В умовах війни та зростання кібератак з боку держави-агресора питання контролю за використанням програмного забезпечення стає стратегічним.

Заборона «ворожих» програм має не лише підвищити рівень кіберзахисту державних і комерційних систем, але й сприяти розвитку українських і дружніх IT-рішень, зменшуючи залежність від ризикового імпорту технологій.

Настав час позбутися ризиків, пов’язаних із використанням «ворожого» програмного забезпечення.

SAP Business One — офіційне, безпечне та сертифіковане рішення для українських компаній.